Почитати

​Георгій Гелетуха: «Україні потрібна конкуренція в сфері теплопостачання». Частина 1

…зустріч з головою правління Біоенергетичної асоціації України виявилася досить продуктивною та інформаційно насиченою. Хотілося запитати зразу й про все. Так само, як і Георгію Георгійовичу теж хотілося поділитися всім – і про здобутки, і про проблеми й, звичайно ж, про перспективи розвитку біоенергетики в Україні. А тому розмова нібито розділилася на декілька тематичних блоків. Та почали все ж з загально-організаційних та юридичних питань, з тих що регламентують діяльність БАУ сьогодні.

– Існує зараз справжня підтримка діяльності Асоціації з боку держави, чи все як і завжди проходить в більш декларативних формах?

– В контексті даного питання можна відзначити, що за останній час, особливо в останні чотири роки, ситуація по відношенню до біоенергетики значно покращилася.

Якщо ще декілька років тому можна було з впевненістю сказати, що розвитком даного напрямку ніхто з державних органів в Україні по-справжньому не опікувався і особливої підтримки ми не відчували, то з приходом в Держенергоефективності нового менеджменту ситуація різко змінилася.

Зараз ми, як Асоціація, задоволені увагою до нашої діяльності, в першу чергу якраз в особі Державного агентства з енергоефективності. Фактично всі рішення стосовно біоенергетики, які були прийняті за останній час, готувалися в цьому Агентстві, після чого попадали на розгляд і, як правило, в подальшому підтримувалися Комітетом Верховної ради України з питань паливно-енергетичного комплексу.

– Але ж і само Агентство, власне, структурно не є самостійною одиницею. Чи не викликає це певних проблем і відносно діяльності БАУ?

– Само Агентствоструктурно входить до складу Мінрегінобуду і це, дійсно, створює певні проблеми. Бо виникає притаманний таким структурам конфлікт інтересів. Варто відзначити, що фактично з усіма профільними міністерствами, до якого б Агентство не входило, він завжди буде мати місце, в силу тих чи інших і майже завжди об’єктивних причин. Це, на жаль – системна проблема.

Декілька років тому ми навіть направляли відповідний лист на ім’я Президента та на ім’я Прем’єр-міністра з проханням розглянути питання перепідпорядкування Держенергоефективності напряму Кабміну. Та, на жаль, отримали стандартну відписку: мовляв «Згідно з Законом про органи державної влади України» воно підпорядковано тому, кому має бути підпорядковано й так далі... Це добре, і ми це знаємо! Але ж ідея то була в іншому – змінити на краще існуючу ситуацію.

– Які проекти профільних законів зараз знаходяться на розгляді у Верховній Раді?

– Перше, що треба відзначити – БАУ була одним з ініціаторів підготовки закону про електронну систему торгівлі біопаливом.

В чому тут полягає сама ідея? Якщо використання біомаси на потреби опалення й надалі буде розвиватися такими темпами, а це – прогнозовано, то більшість місцевих муніципальних котелень просто ризикують взимку залишатися без стабільних поставок палива. Питання просте – де і як їм його брати?

По-справжньому ринкових механізмів закупівлі біопалива в Україні зараз не існує, їх ще просто не створено.

Добре, якщо хтось працює на власній сировині і її вистачає, або у когось укладено довгостроковий контракт на прямі поставки від виробника. А що ж будуть робити інші, враховуючи, що в регіонах все активніше відмовляються від газового опалення на користь використання біомаси. Як їм бути, де брати і, навіть, де шукати саме те, що потрібно брати?

Тому вирішення проблеми однозначне – потрібно створювати біопаливну біржу, на яку зберуться фактично всі: і продавці, і покупці, туди де буде стікатися вся необхідна інформація і де ціна буде встановлюватися вже повністю ринковим шляхом.

Зі створенням електронної біржі ми нарешті також будемо знати – скільки ж у нас дійсно коштує біомаса, як паливо.

Ми хочемо, щоб на цій біржі, або по іншому – системі електронних торгів, продавалася тільки та біомаса, яка буде мати відповідні сертифікати. Цим запроваджуються певні вимоги і системи перевірки продукції та сертифікації її якості. Відповідно, за кращу якість буде і краща ціна.

Також в механізм діяльності біржі необхідно ввести гарантії виконання обов’язків, згідно підписаних контрактів. Тому що на даний час, особливо взимку, виникають досить типові ситуації – хтось з кимось підписав відповідний договір, але поставки зриваються. Чи то палива на складі немає, чи то доїхати не можуть. Або ще щось… А як це ви це поясните дітям у школі, хворим у лікарні? І в той же час зараз фактично не існує ніякої відповідальності за зрив умов договору постачання. Викручуйтесь самі, як можете…

– І як на подібне зможе реагувати біржа?

– В організаційну частину її діяльності закладається певний механізм: якщо паливо придбано через систему електронних торгів, а потім той, хто його продав, своєчасно не виконує зобов’язання, то біржа просто в терміновому порядку пускає іншу партію біомаси на закриття проблемного договору, а вже потім через систему санкцій розбирається з порушником.

Можливо для початку ще буде опція торгівлі без сертифікату якості. Але це досить швидко стане невигіднім за рахунок формування ціни. Зараз фактично по всій Україні, в обласних центрах, є профільні лабораторії, де можна пройти відповідну сертифікацію. Подібним чином система працює по всьому світові. І це не повинно коштувати дорого: замірити вологість, зольність, визначити фракційний склад. А якщо порушуєш умови, там теж в дію вступає система санкцій, коригування ціни…

Радостіна Дацюк та Олександр Бадян, спеціально для Drovnik.com.ua

Продовження див – Георгій Гелетуха: «Україні потрібна конкуренція в сфері теплопостачання». Частина 2